Тренуємо ходіння на повідці
Годі тягнути: із послідовністю й короткими сесіями до спокійної прогулянки.
Собаки тягнуть повідець, бо тягнути – це працює: так вони швидше дістаються мети. Саме цю логіку тренування перевертає – вільний повідець дає поступ, натягнутий повідець його зупиняє. Принцип простий, але вимагає послідовності від усіх, хто гуляє із собакою.
Базова вправа: зупиняйся, щойно повідець натягується, і йди далі лише тоді, коли він знову провисає. Щедро винагороджуй позицію поруч із собою ласощами чи похвалою – твоя собака має засвоїти, що близькість до тебе себе виправдовує. Зміни напрямку – гарне доповнення: вони утримують увагу на тобі, а не на наступному цікавому край дороги.
Спершу вправляйся в середовищі з малою кількістю подразників – у житловому кварталі чи на спокійній польовій дорозі – і підвищуй складність лише тоді, коли там усе надійно виходить. Короткі, зосереджені сесії приблизно по п'ять хвилин діють значно краще, ніж годинна боротьба за владу. Після цього собаці можна на вільному повідці чи у вільному вибігу просто бути собакою.